ростина

1. Ботанічний термін, що позначає живий організм, який переважно здійснює фотосинтез, має клітинну стінку з целюлози, нерухомий або обмежено рухливий, і розвивається протягом усього життя (необмежене ростання); одна з основних груп еукаріотних організмів у науковій класифікації (Plantae).

2. У повсякденному вживанні — будь-який представник рослинного світу (дерево, кущ, трава, квітка тощо), що росте на певній території або вирощується людиною.

3. У переносному значенні — про людину, яка інтенсивно розвивається, зростає духовно або фізично (зазвичай у стійких словосполученнях, наприклад, “ростина життя”).

Приклади:

Приклад 1:
Таким чином руський театр не розвивався б внутрішньою природною силою письменства й не матиме самовродного самостійного життя, але як чужа ростина, пе- ресаджена на тверду несправлену ниву, не пустить коріння, зійде й зів’яне. Шевченко, Могила 4, Могильницький, Шашкевич, У стияно- вич5, Дідицький, Гушалевич – це поети, якими можемо сміло скрізь величатися, а наша поезія в піснях народу стоїть так високо, що мо- жемо повеличатися нею перед усіма освіченими народами Европи.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”