1. Органічна сполука, сандвічева структура, в якій атом рутенію розташований між двома п’ятичленними циклопентадієніловими кільцями; металоорганічний комплекс, один з представників групи фероценоподібних сполук, що використовується в каталізі та органічному синтезі.
2. (У спеціалізованих контекстах) Можлива історична чи літературна назва, що стосується рутенів — давньої назви українців, але в сучасній мові та науці це значення є застарілим і вкрай рідковживаним.