рутеноцен

[rutɛnot͡sɛn] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, сандвічева структура, в якій атом рутеніюрозташований між двома п’ятичленними циклопентадієніловими кільцями; металоорганічний комплекс, один з представників групи фероценоподібних сполук, що використовується в каталізі та органічному синтезі.

  2. (Історія) –

    (У спеціалізованих контекстах) Можлива історична чи літературна назва, що стосується рутенів — давньої назви українців, але в сучасній мові та науці це значення є застарілим і вкрай рідковживаним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рутеноцен, р. рутеноцену, д. рутеноценові, з. рутеноцен, о. рутеноценом, м. рутеноцені, к. рутеноцене

Більше записів