рутенія

1. Історична назва України, що вживалася в західноєвропейській (особливо латинській) географічній та історичній літературі середніх віків та раннього нового часу для позначення земель, заселених русинами.

2. Назва автономного королівства в складі Австро-Угорської імперії (з 1849 р.), а пізніше — Чехословацької республіки (у 1919–1939 рр.), на території сучасної Закарпатської області України; офіційна назва — Підкарпатська Русь (Карпатська Україна).

3. Рідкісна вживана назва для позначення етнокультурного регіону, де проживають русини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |