ростверк

[rostʋɛrk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    У будівництві: горизонтальна конструкція (з балок, плит тощо), що сприймає та розподіляє навантаження від спорудження на окремі палі, стовпи або стовбури дерев і передає його на ґрунт.

  2. (Техніка) –

    У фортифікації: дерев’яна або металева решітчаста споруда, яка заповнюється камінням або землею і слугує основою для оборонних споруд на слабкому ґрунті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ростверк, р. ростверку, д. ростверкові, з. ростверк, о. ростверком, м. ростверкові, к. ростверку

Більше записів