ростверк

1. У будівництві: горизонтальна конструкція (з балок, плит тощо), що сприймає та розподіляє навантаження від спорудження на окремі палі, стовпи або стовбури дерев і передає його на ґрунт.

2. У фортифікації: дерев’яна або металева решітчаста споруда, яка заповнюється камінням або землею і слугує основою для оборонних споруд на слабкому ґрунті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |