Категорія: Р

  • руба

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає Чернігівською областю.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області.

    3. (рідко) Застаріла або діалектна назва для риби короп.

  • роп’яний

    1. Пов’язаний із селом Ропавське (Роп’яне) або його мешканцями; що походить із цього села.

    2. Прикметник, утворений від власної назви села Ропавське (Роп’яне), що входить до складу міста Сарни Рівненської області, та вживається у стійких словосполученнях, зокрема для позначення місцевого сиру — «роп’яний сир».

  • ро-ро

    1. Спеціалізоване морське судно для перевезення колісного транспорту (автомобілів, вантажівок, автобусів, будівельної техніки тощо), яке завантажується та розвантажується за допомогою горизонтального способу через кормові або носові аппарелі (рампи).

    2. Тип суднових вантажних операцій або конструктивна особливість судна, що передбачає горизонтальне переміщення колісної техніки через відкритий люк або аппарель (від англ. roll-on/roll-off — «закочувати-викочувати»).

  • рос

    1. (у слов’янській міфології) дух, пов’язаний з водою, родючістю та родом; часто згадується в давніх текстах поряд із іншими божествами, як-от Перун.

    2. (історичне) назва одного з племен або народів у ранньосередньовічних джерелах, що часто ототожнюється з русами.

    3. (поетичне, застаріле) річка, водний потік; використовується в художній літературі для надання тексту високого стилю.

  • роса

    1. Атмосферні опади у вигляді крапель води, що випадають на поверхню землі, рослин та предметів уночі або вранці внаслідок конденсації водяної пари при охолодженні повітря.

    2. Переносно — дрібні краплі води, сльози або іншої рідини, що нагадують за формою та блиском краплі роси.

    3. У технічній термінології — конденсат вологи, що утворюється на поверхні охолоджених предметів.

  • роси

    1. (Росі) Множина від слова “роса” — дрібні краплі вологи, що вночі осідають на рослинах та предметах.

    2. (Роси) Назва давньосхіднослов’янських племен, що жили вздовж річки Рось та дали початок етноніму “русини”, “русь”, “росіяни”.

    3. (Роси) У переносному значенні — сльози або щось нагадує краплі роси за формою чи блиском.

  • росина

    1. Одна крапля роси, невелика кількість рідини, що нагадує краплю роси.

    2. (переносне значення) Щось дуже мале, крихітне, незначне за розміром або кількістю.

    3. (у літературі, поезії) Поетичний символ чистоти, свіжості, ранку, нетривкої краси.

  • росинант

    1. Власна назва коня Дон Кіхота, головного героя роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот», худої та виснаженої тварини, яка уособлює мрійливу та анахронічну сутність свого господаря.

    2. (Переносно, книжн., часто іронічно) Про дуже худу, слабку або застарілу конячку; символ чогось застарілого, непрактичного або благородно-безглуздого.

  • росинка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “роса” — невелика крапля вологи, що випадає вночі або вранці на рослинах та інших поверхнях.

    2. Переносно — про щось дуже мале, крихітне, схоже на краплю, або про щось чисту, прозору, як роса.

    3. Власна назва (зазвичай з великої літери “Росинка”), що використовується для позначення об’єктів (наприклад, дитячих садків, клубів, магазинів), а також як літературний образ або ім’я.

  • росиночка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “росинка” — крихітна крапля води, що випадає вночі або вранці на рослинах, траві, павутинні тощо.

    2. Переносно — про щось дуже мале, крихітне, ніжне або чисте, часто як ласкаве звертання до дитини або коханої людини.

    3. Власна назва (топонім) — неофіційна або поетична назва невеликих населених пунктів, річок, місцевостей в Україні, що асоціюються з свіжістю, чистотою або ранковою росою.