рос

1. (у слов’янській міфології) дух, пов’язаний з водою, родючістю та родом; часто згадується в давніх текстах поряд із іншими божествами, як-от Перун.

2. (історичне) назва одного з племен або народів у ранньосередньовічних джерелах, що часто ототожнюється з русами.

3. (поетичне, застаріле) річка, водний потік; використовується в художній літературі для надання тексту високого стилю.

Приклади:

Приклад 1:
– скрик­нув він, вип­рос­ту­ючи з тра­ви ру­ки.- От, при­че­пи­ла­ся!!” Швиденько за­чи­нив за­го­ро­ду, пішов у ха­ту.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Зда­ва­ли­ся во­ни йо­му ли­хи­ми, не­доб­ри­ми… І про­ки­да­ла­ся не­ве­лич­ка злість у йо­го не­ве­лич­ко­му серці, рос­ла, ви­рос­та­ла – і сто­ро­нив­ся він лю­дей далі та далі… Та й лю­ди йо­го не жа­лу­ва­ли – Бабусю! – пи­тає раз Ориш­ки.-чи в ме­не батько був?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”