1. Який складається з одного члена, має один член (у математиці, логіці тощо).
2. Який складається з одного компонента, елемента; одноманітний, простий за будовою.
одночленний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови