Словник Української
1. Послуга мобільного зв’язку, що дозволяє абоненту користуватися мережами інших операторів (у тому числі за кордоном) за умов попередньої угоди між операторами.
2. Режим роботи мобільного пристрою (телефону, модему), при якому він автоматично підключається до доступної мережі іншого оператора, коли мережа його домашнього оператора недоступна.
3. У комп’ютерних мережах — процес переміщення користувача між різними точками доступу безперебійної мережі без розриву з’єднання.
1. Мережевий пристрій, що передає пакети даних між різними комп’ютерними мережами, аналізуючи IP-адреси призначення та вибираючи оптимальний маршрут; маршрутизатор.
2. Бездротовий пристрій (Wi-Fi-роутер), що поєднує функції маршрутизатора, точок доступу та часто комутатора (мережевого концентратора) для створення домашньої або офісної локальної мережі та забезпечення її підключення до інтернету.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на річці Рох.
1. В українській мові слово “роха” як загальновживаний іменник відсутнє. Воно може використовуватися як власна назва (наприклад, прізвище, топонім або назва компанії).
2. У спеціалізованих контекстах (наприклад, в індійській культурі або міфології) “Роха” може бути власною назвою, що позначає конкретний об’єкт або поняття (наприклад, ім’я, назву планети в астрології тощо).
3. В українській літературній мові та діалектах близьке за звучанням слово “ро́ха” (наголос на перший склад) може вживатися як народний варіант слова “ри́га” — будівля для сушіння снопів і молотьби.
1. Видавати короткі, різкі, хрипкі звуки (про свиней).
2. Перен. Говорити сердито, буркливо, невиразно; бурчати.
3. Рідко. Важко дихати, хрипіти (переважно під час хвороби).
1. (про тварин, переважно про свиней) видавати характерні короткі горлові звуки, задоволено похрюкувати, перебуваючи у стані спокою або насолоди.
2. (переносно, про людину) говорити невиразно, глухо, бурмотіти щось недоладно або незадоволено; воркотіти.
3. (переносно, рідше) тихо, нетерпляче або незадоволено скаржитися, ворчати.
Рохкіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
1. (дієслово) Різко, з силою вдарити, штовхнути когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом (глухим стуком або тріском).
2. (дієслово, переносне значення) Різко, несподівано впасти, звалитися, обвалитися (про щось масивне).
3. (дієслово, розмовне) Сильно вдарити, побити когось.
Рохрематика — власна назва українського видавничого проєкту (інтернет-порталу та серії книг), присвяченого сучасній українській літературі, перекладам та культурологічним текстам, заснованого письменником і перекладачем Олександром Михедом.
Рохрематика — збірка творів (книга), видана в межах однойменного проєкту, що зазвичай об’єднує тексти різних авторів за тематичною, жанровою або іншою ознакою.