Словник Української Мови
Буква
1. Послуга мобільного зв’язку, що дозволяє абоненту користуватися мережами інших операторів (у тому числі за кордоном) за умов попередньої угоди між операторами.
2. Режим роботи мобільного пристрою (телефону, модему), при якому він автоматично підключається до доступної мережі іншого оператора, коли мережа його домашнього оператора недоступна.
3. У комп’ютерних мережах — процес переміщення користувача між різними точками доступу безперебійної мережі без розриву з’єднання.
Приклад 1:
; • аналогова; • голосова; • роумінг в скандинавських та деяких європейських країнах; • з’явилась на початку 2000-х рр. ; • цифрова; • голосова; • швидкісне надання пакетів даних (GPRS); • шифрування; • SMS та MMS; • з’явилась на початку 2000-х рр.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
; • цифрова; • голосова; • високошвидкісне надання даних; • мобільний Інтернет; • MMS multicall; 328 • частота 450 мГц • глобальний роумінг; • частота 900 мГц, 1800 мГц, 1900 мГц • відеопотоки; • частота 1800 мГц, 1900 мГц, 2500 мГц За прогнозами фахівців у 2010 р. частка світового ринку мереж GSM – родини (GSM, GPRS, EDGE та WCDMA) досягне 85 %. Світова популярність технології мобільного зв ’язку GSM пояснюється декількома чинниками.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Дивно, подумав, брат може просто не брати слухавку, в нього роумінг. Але Коча має бути на робочому місці.
— Тютюнник Григорій, “Вир”