роумінг

[rouminɦ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Послуга мобільного зв’язку, що дозволяє абоненту користуватися мережами інших операторів (у тому числі за кордоном) за умов попередньої угоди між операторами.

  2. (Техніка) –

    Режим роботи мобільного пристрою (телефону, модему), при якому він автоматично підключається до доступної мережі іншого оператора, коли мережа його домашнього оператора недоступна.

  3. (Інформаційні технології) –

    У комп’ютерних мережах — процес переміщення користувача між різними точками доступу безперебійної мережі без розриву з’єднання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. роумінг, р. роумінгу, д. роумінгові, з. роумінг, о. роумінгом, м. роумінгові, к. роумінгу

Більше записів