1. Дія за значенням дієслова “отримати”; процес, у результаті якого хтось стає власником, одержувачем чогось, досягає або набуває щось.
2. Результат такої дії; те, що отримано, одержано.
Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “отримати”; процес, у результаті якого хтось стає власником, одержувачем чогось, досягає або набуває щось.
2. Результат такої дії; те, що отримано, одержано.
1. Дістати щось у своє розпорядження, стати власником чогось, одержати.
2. Бути нагородженим, призначеним, призначеним на якусь посаду або звання.
3. Зазнати якогось впливу, відчути на собі дію чогось (наприклад, отримати поранення, отримати задоволення).
4. Дізнатися якусь інформацію, прийняти повідомлення.
5. У математиці, фізиці та інших науках — знайти, вивести в результаті обчислень, дослідів.
1. (розмовне) Вийти, статися, сформуватися в результаті якоїсь дії або процесу (зазвичай про щось матеріальне або конкретний результат).
2. (розмовне) Вийти, статися вдалим чи невдалим (про результат діяльності, твору, страви тощо).
1. Такий, що його можна отримати, доступний для отримання.
2. (У спеціальних термінологічних словосполученнях) Такий, що утворюється, виникає внаслідок певного процесу або дії (наприклад, отримуваний сигнал, отримувана сума).
Процес дії за значенням дієслова «отримувати»; одержання чогось, набуття чогось у власність, розпорядження або користування.
Отримання (як результат дії) якоїсь інформації, повідомлення, сигналу тощо.
Математичний термін, що означає добування, виведення (наприклад, формули, результату) внаслідок логічних міркувань або обчислень.
1. Діставати, набувати щось від когось, внаслідок якоїсь дії або обставин; ставати власником чогось.
2. Одержувати, брати що призначене, належне або що надсилається, передається.
3. Бути призначеним, призначатися для чогось (про нагороду, звання, ступінь тощо).
4. Зазнавати якоїсь дії з боку когось, чогось; піддаватися чомусь.
5. (у сполученні з іменниками, що означають результат) Набувати якоїсь ознаки, стану, властивості внаслідок певних дій або процесів.
1. (про результат дії) Виходити, складатися внаслідок певних зусиль або процесу; вироблятися, утворюватися.
2. (розм., про людину) Виявлятися, бути в певному стані або становищі (часто з відтінком випадковості або несподіваності).
Особа або організація, якій щось передається, надсилається або призначається; той, хто отримує.
Сторона в правовідносинах, якій за договором або іншою підставою належить право отримати певне майно, гроші, послугу тощо (наприклад, у фінансових, поштових операціях).
Технічний пристрій або система, призначені для прийому (отримання) сигналів, інформації, енергії (наприклад, радіоприймач).
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Чернігівської області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає територією Івано-Франківської області.