отримувати

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Діставати, набувати щось від когось, внаслідок якоїсь дії або обставин; ставати власником чогось.

2. (Лінгвістика) –

   Одержувати, брати що призначене, належне або що надсилається, передається.

3. (Лінгвістика) –

   Бути призначеним, призначатися для чогось (про нагороду, звання, ступінь тощо).

4. (Лінгвістика) –

   Зазнавати якоїсь дії з боку когось, чогось; піддаватися чомусь.

5. (Лінгвістика) –

   (у сполученні з іменниками, що означають результат) Набувати якоїсь ознаки, стану, властивості внаслідок певних дій або процесів.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми