Словник Української Мови
Буква
1. Отримувати платню за виконану роботу, працюючи десь або на когось; добувати кошти для існування працею.
2. Отримувати певну суму грошей як винагороду за свою працю, послуги або в результаті якоїсь діяльності.
3. Добувати, накопичувати що-небудь (гроші, статок, авторитет тощо) власною працею, зусиллями.
4. Розм. Заслуговувати на щось своєю поведінкою, вчинками (часто ірон. або несхв.).
Приклад 1:
Кайдаші вижали свій хліб і стали заробляти у пана за сніп. Мотря жала дуже швидко й заробила з Карпом більше кіп, ніж Кайдаш з Кайдашихою.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Не давайте менi нiякої худобоньки: буду сама на себе заробляти, буду вас доглядати i шанувати, аж поки жива. Хоч один годочок дайте менi з Василечком пожити, щоб i я знала, що то за радiсть на свiтi!..
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Ще доведеться на старiсть за снiп заробляти.
— Самчук Улас, “Марія”