Словник Української Мови
Буква
1. Дієслово, що означає ставати заробленим, тобто таким, що отримав заробітну плату або інший дохід за виконану роботу.
2. У розмовній мові — надто багато працювати, втомлюватися від інтенсивної праці, доводити себе до стану виснаження постійною роботою.
Приклад 1:
Добре розчинні азотні добрива повинні вноситися навесні чи, частково, на початку літа та зароблятися в ґрунт поверхневим обробітком (культивацією, дискуванням, фрезеруванням). За паро -сидеральної системи утримання ґрунту в міжряддях добрива можна застосовувати аналогічно як і за парово ї системи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”