Значення
- (Лінгвістика) –
Особа або організація, якій щось передається, надсилається або призначається; той, хто отримує.
- (Юриспруденція) –
Сторона в правовідносинах, якій за договором або іншою підставою належить право отримати певне майно, гроші, послугу тощо (наприклад, у фінансових, поштових операціях).
- (Техніка) –
Технічний пристрій або система, призначені для прийому (отримання) сигналів, інформації, енергії (наприклад, радіоприймач).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отримувач, р. отримувача, д. отримувачеві, з. отримувача, о. отримувачем, м. отримувачеві, к. отримувачу