1. Різким, енергійним рухом тіла або його частини скинути з себе що-небудь, що прилипло, налипло (пил, сніг, краплі води тощо); струсити з себе.
2. Перен., розм. Позбутися когось, чогось неприємного, набридливого; звільнитися від чогось.
Категорія: О
-
отряхуватий
1. (Про людину) Такий, що має неохайний, недбалий вигляд; нечепурний, неохайний.
2. (Про предмет, одяг тощо) Забруднений, пошарпаний, знедбаного вигляду; обшарпаний, обтріпаний.
-
отряхуватість
Власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Черкаської області; відоме з історичних документів XVIII століття.
-
отуманітися
1. Втратити ясність свідомості, здатність тверезо мислити; стати затьмареним, спантеличеним.
2. Піддатися сильному впливу якогось почуття (захоплення, кохання тощо), через що втратити здатність до реальної оцінки ситуації.
-
отуманювання
1. Дія за значенням дієслова “отуманювати” — процес спричинення стану туманності, неясності, заплутаності в свідомості, думках або почуттях.
2. (мед., психол.) Патологічний стан свідомості, що характеризується її звуженням, спотворенням сприйняття, порушенням орієнтування та мислення.
3. (перен.) Навмисне введення в оману, обман, створення хибного уявлення про щось з метою приховування правди.
-
отуманювати
1. Покривати туманом, робити непрозорим, затуманювати (про повітря, скло тощо).
2. Переносно: позбавляти ясності, чіткості; спричиняти стан розгубленості, неясності думок або почуттів.
3. Медичне, переносне: викликати стан сп’яніння, наркотичного сп’яніння або непритомності.
-
отуманюватися
1. Втрачати ясність свідомості, здатність чітко мислити або сприймати навколишнє; ставати затьмареним, спантеличеним.
2. Ставати похмурим, неясним, вкриватися туманом (пряме та переносне значення).
3. Піддаватися сильному впливу (часто алкоголю, наркотиків), через що свідомість стає затьмареною.
-
отупити
1. Зробити тупим, негострим (про ріжучі предмети).
2. Переносно: позбавити когось гостроти розуму, сприйняття; притупити, зробити менш кмітливим, тямущим.
-
отупитися
1. Втратити гостроту, стати тупим (про ріжучі предмети).
2. Перен. Втратити колишню гостроту, інтенсивність, яскравість (про відчуття, розумові здібності тощо).
3. Розм. Стати нерозумним, безтямним, заціпеніти (про людину).