Словник Української
1. Який зазнав оновлення, став новішим, сучаснішим; покращений, модернізований.
2. Який набув нових сил, свіжості; відроджений, освіжений.
3. (У комп’ютерній термінології) Про програмне забезпечення, дані тощо: який має останню, актуальну версію або стан після внесення змін або отримання нової інформації.
1. Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути оновленим; наявність ознак свіжості, сучасності, відповідності новим вимогам або стандартам.
2. У філософській та релігійній термінології — духовне переродження, внутрішня зміна людини до кращого, моральне відродження.
1. Дія за значенням дієслова оновляти; надання чомусь нового, свіжого вигляду або характеру, заміна застарілого новим, модернізація.
2. Результат такої дії; щось нове, змінене або покращене, що прийшло на зміну старому.
3. У релігійному контексті — духовне переродження, внутрішня зміна людини на краще, відродження моральних чи релігійних почуттів.
4. У комп’ютерній термінології — програмне забезпечення (файл, пакет), яке містить виправлення, покращення або нові функції для встановленої програми чи операційної системи.
1. Такий, що може бути оновлений; призначений для оновлення, заміни на новіший або кращий варіант.
2. У комп’ютерній термінології — про програмне забезпечення, дані, компоненти тощо: такий, що підтримує можливість встановлення оновлень для виправлення помилок, покращення функціоналу або забезпечення безпеки.
Властивість або якість того, що може оновлюватися, періодично змінюватися, поповнюватися або вдосконалюватися.
У контексті інформаційних технологій — характеристика даних, програмного забезпечення або системи, що полягає в можливості їх регулярного оновлення до новіших версій або стану.
1. Процес надання чомусь німецького характеру, запровадження німецьких звичаїв, порядків, культури чи мови на територіях, що не є етнічно німецькими, часто у контексті політики германізації.
2. У лінгвістиці — переклад тексту українською (або іншою) мовою на німецьку мову або адаптація іноземних слів, назв, понять за нормами та моделями німецької мови.
1. Надавати чомусь рис, властивостей, характерних для німецької мови, культури чи способу життя; германізувати.
2. Перекладати текст або адаптовувати мовний вираз (наприклад, ім’я, назву) на німецький манер, надавати німецької форми.
1. Набувати німецьких рис, звичаїв, мови або культури; ставати подібним до німців.
2. (У мовознавстві) набувати фонетичних, граматичних або лексичних особливостей, властивих німецькій мові (про слова, мовлення тощо).