1. Стосунковий до Онеги (міста в Архангельській області Росії) або Онезького озера (озера на північному заході Росії, в Карелії, Ленінградській та Вологодській областях).
2. Стосунковий до Онезького затоки Білого моря.
Категорія: О
-
онейроїд
1. Психічний розлад, при якому людина перебуває у стані сноподібного сп’яніння з фантастичними галюцинаціями, що нагадують сновидіння (онейричний синдром).
2. У психіатрії — один із синдромів порушення свідомості, що характеризується орієнтуванням у власній особі при втраті орієнтування в навколишньому світі, супроводжується казковими, фантастичними переживаннями та мімічною виразністю.
-
онейрофренія
Онейрофренія — рідкісний психічний синдром, що поєднує ознаки онейроїду (сновидні галюцинації та фантастичне сприйняття реальності) та кататонічної шизофренії (рухові порушення, млявість або збудження).
Онейрофренія — застарілий діагностичний термін у психіатрії, який історично використовувався для позначення шизофренії з переважанням сновидних станів свідомості, дезорієнтації та кататонічних симптомів.
-
онемощілий
1. Який втратив силу, знесилений, ослаблений; немічний, безсилий.
2. Який виражає безсилля, втому або знесилення.
-
онемощіння
1. Стан, коли людина втрачає здатність рухатися або діяти через раптову втому, сильне здивування, емоційний шок або захворювання; параліч сил, знемога.
2. (медичне) Втрата або різке ослаблення рухових функцій, м’язова слабкість; парез.
-
онемощіти
Втратити мову, здатність говорити (зазвичай від сильного потрясіння, захоплення, хвороби тощо); заніміти.
Стати немічним, безсилим; втратити фізичну або душевну силу, знемогти.
-
онемощітися
Втратити мову, здатність говорити (зазвичай від сильного потрясіння, захоплення, хвороби тощо); оніміти.
Стати немічним, безсилим; втратити фізичну або душевну силу, знемогтися.
-
оний
1. Займенник вказівний, який вживається для позначення предмета, який знаходиться далеко від мовця та слухача; відповідає сучасним “той”, “той самий”, “такий”.
2. Уживається як означення для виділення, підкреслення певної особи чи предмета, часто з відтінком іронії або нехтування.
3. (у складі сполучень) Входить до складу стійких виразів, таких як “оная”, “оноє”, для позначення чогось відомого, згаданого раніше або такого, що не називається прямо.
-
оник
1. (геол.) Різновид глинистого сланцю, м’яка гірська порода, що легко розщеплюється на тонкі пластини; застосовується для виготовлення грифельних дощок, електродів тощо.
2. (діал.) Те саме, що олівець; стрижень із писального матеріалу (переважно графіту) у дерев’яній оболонці для письма, крейди, малювання.
-
оникіївна
Оникіївна — жіноче ім’я, утворене від чоловічого імені Оникій (Оникій) за допомогою патронімічного суфікса -івн(а), що вказує на походження або належність (дочка Оникія).