оновлення

Приклад 1:
Усе ще «варилося», поступово формувалося — ми «випростувалися»… Одним з перших знакових феноменів духовного оновлення стали літературні вечори, на яких виступали «новобранці поезії» (так попервах охрестив Івана Драча Л. Новиченко). Драч, Вінграновський, Коротич разом із Дзюбою — красномовним, харизматичним, самостійним у своїх судженнях.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
1 Згідно з Адиним правописом, деякі літери української мови переда­ ються так: в — V, ж — zh, х — kh, ц — ts, ч — eh, ш — sh, щ — shch; пом’якшення всередині слова передається через літеру j, а в кінці слова через знак 129 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Мусимо відповісти перед­ усім на такий запит сучас­ ності: чи справді приявність у нинішньому світі цього не- толерованого мною та моїми однодумцями чоловічого органу є неминучою, вирі­ шальною та доконечною для відтворення, продовження і оновлення? Чи, можливо, чутки про його незамінність є дещо перебільшеними?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
1.1 Етапи оновлення стратегії компанії за допомогою Офісу стратегічного управління (ОСУ)3) аналіз стратегії – розгляд отриманих результатів , внеФ сення корегувань в стратегію, випробування основних страФ тегічних гіпотез компанії та ініціювання нових дій; 4) розробка стратегії – разом з відділом стратегічного планування здійснюють процес безперервної участі в розробці стратегії; 5) ознайомлення персоналу із стратегією – здійснення коФ мунікаційної функції щодо розповсюдження положень страФ тегії компанії та роз тлумачення їх змісту; 6) управління стратегічними ініціативами – визначення таких ініціатив (наприклад, програма TGM, реалізація CRM) в складі щорічного процесу планування, моніторинг за забезФ печенням ініціатив потрібними ресурсами, тобто прийняття відповідальності за контроль прогресу стратегічних ініціатив та звітності за ними перед вищим керівництвом; 7) інтеграція стратегічних пріоритетів та інші допоміжні функції – виконання консультативної та інтегруючої ролі у відповідних функціональних відділах; 8) планування і бюджет – координація та узгодження дій в сфері функціонального планування компанії з метою забезФ печення ефективності реалізації стратегії; 9) координація людських ресурсів – контроль виконання відділу людських ресурсів тих видів діяльності, які в найбільшій мірі сприяють корпоративним стратегічним цілям та цілям комерційного підрозділу – зробити стратегію спраФ вою всіх та кожного в компанії; 10) управління знаннями – навчання та обмін передовим досвідом, що має критичну важливість для стратегії. Таким чином, офіс стратегічного управління (ОСУ), який знаходиться на рівні вищого керівництва компанії несе відповідальність за управління і координацію всіх ключових процесів управління стратегією.
— Котляревський Іван, “Енеїда”