1. Дія за значенням дієслова “опоганювати” — навмисне зображення когось або чогось у непривабливому, огидному вигляді; обливання брудом, дискредитація.
2. Результат такої дії — стан, коли щось або хтось опоганений, знеславлений, осквернений.
Словник Української
1. Стати поганим, нечистим, осквернитися; втратити моральну чистоту або духовну цінність.
2. Забруднитися, стати брудним, непридатним для використання (зазвичай у переносному сенсі).
3. (У релігійному контексті) Втратити ритуальну чистоту, стати нечистим згідно з певними віруваннями або канонами.
1. Стати поганим, зіпсуватися, втратити якість або цінність.
2. Стати морально низьким, безчесним; опорочитися.
3. Стати огидним, викликати відразу.
1. Стати поганим, зіпсуватися, втратити добрі якості (про людину, характер тощо).
2. Стати брудним, забруднитися, опоганити себе.
3. Осквернитися, втратити чистоту, святість (у релігійному або моральному сенсі).
1. Який зазнав опоганення, тобто наклепів, обмов, неправдивих звинувачень; обмовлений, оббріханий.
2. Який став предметом зневаги, ганьби; знеславлений, зганьблений.
1. Дія за значенням дієслова “опоганювати”; надання комусь, чомусь поганого, огидного характеру, безчестя, ганьби; дискредитація, знеславлення.
2. Результат такої дії; стан того, що опоганено; пляма на репутації, безчестя.
1. Робити поганим, брудним, нечистим; забруднювати, псувати.
2. Переносно: дискредитувати, ганьбити, позбавляти доброї слави; зводити наклеп, обмовляти.
1. Ставати поганим, зіпсованим, втрачати добрі якості або цінність.
2. Зазнавати осквернення, ставати опоганеним, забрудненим у фізичному або моральному сенсі.
3. (перен.) Втрачати добру славу, честь; ганьбитися, компрометувати себе.
1. На відстані, неблизько, далеко від чогось або когось; осторонь, поодаль.
2. У значенні прислівника: так, що знаходиться або відбувається на певній відстані; не поруч.