Словник Української
1. Обв’язати навколо талії, перетягнути чимось, закріпивши на поясі; надіти щось як пояс.
2. Розташуватися, простягнутися навколо чогось, оточити собою (про смугу, лінію тощо).
3. Перен. Огорнути, охопити з усіх боків (про почуття, явища природи тощо).
1. Обв’язатися поясом, ременем або чимось подібним навколо талії.
2. Перен. Оточити себе, розташуватися смугою навколо чогось (про ліс, гори, воду тощо).
3. Заст. Приготуватися до чогось, озброїтися (часто у поєднанні “опоясатися силою”).
1. Повідомити когось про щось, оголосити, зробити відомим, зазвичай офіційно або публічно.
2. Розповісти, роз’яснити щось у формі повного викладу подій або фактів.
3. (застаріле) Оголосити, проголосити, обнародувати (наказ, закон тощо).
1. (док., перех.) Отримати, дізнатися щось від когось, почути; бути поінформованим, сповіщеним про щось.
2. (док., перех., заст.) Дати себе знати, повідомити про себе, про свою присутність (часто про явище, подію).
1. Повідомити когось про щось, оголосити, зробити відомим, зазвичай офіційно або публічно.
2. Розповісти, передати усно або письмово якусь інформацію, новину, звістку.
3. (застаріле) Проголосити, оголосити вголос (наприклад, указ, наказ).
1. (заст.) Отримати якусь звістку, дізнатися про щось; бути сповіщеним.
2. (заст., рідк.) Повідомити про себе, дати про себе знати.
1. Офіційне письмове повідомлення, сповіщення, яке надсилається установою, організацією або службовою особою для інформування про щось (наприклад, про виклик, сплату, наказ).
2. Документ, що підтверджує факт отримання поштового відправлення або грошового переказу адресатом; розписка.
3. Застаріле: усне або письмове повідомлення, звістка, новина.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “оповість” — невелике оповідання, коротка розповідь, частіше казкового або побутового характеру.
2. Уживається як власна назва (з великої літери “Оповісточка”) для позначення літературного твору, збірки оповідань або серії публікацій, що мають характер невеликих за обсягом істинних або вигаданих історій.
1. Літературний твір середнього обсягу, що розповідає про послідовність подій у житті персонажів, з більш складною структурою, ніж оповідання, але менш масштабною, ніж роман.
2. Уживається як синонім до слова «повість».
3. (застаріле) Усне або письмове повідомлення, розповідь про якісь події; те саме, що оповідання.
1. Дія за значенням дієслова “оповіщати”; повідомлення, сповіщення когось про щось.
2. (як термін) Офіційне письмове або усне повідомлення, сповіщення, часто у діловому чи службовому обігу.
3. (застаріле) Розповідання, переказ подій; оповідання.