оповістка

1. Офіційне письмове повідомлення, сповіщення, яке надсилається установою, організацією або службовою особою для інформування про щось (наприклад, про виклик, сплату, наказ).

2. Документ, що підтверджує факт отримання поштового відправлення або грошового переказу адресатом; розписка.

3. Застаріле: усне або письмове повідомлення, звістка, новина.

Приклади вживання слова

оповістка

Приклад 1:
Починається вона поволі, і латентний період її можна характеризувати підви­щеною посидючістю, нахилом складати конспекти й під­креслювати в книжках рядки; але перший симптом одвертого нападу становить професорова оповістка коло канцелярії, після чого хвороба переходить у тифоїдну ста­дію з піднесеною температурою, маячнею й нічницями, маючи кризу в іспитовій кімнаті, де виявляються всі усклад­нення й можливості пово­ротності. Складаючи на добре такі поважні дисципліни, як політекономія та економгеогра­фія, Степан згадав про обо­в’язковість української мови й вирішив її теж між іншим скласти, її лекції були єдини­ми, що він не одвідував, і готуватись теж не збирався, дуже підставно припускаючи, що українська мова і є та сама, якою він чудово володіє, навіть оповідання пише, а він сам якраз і є той українець, що для нього мова ця існує і яку скласти, отже, він має всі права, тим більше що в своїй повстанській кар’єрі перед тим, як викинути червоний стяг, він тримав якийсь час прапор осінніх сте­пів і небес.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”