Словник Української
Жінка, яка професійно займається опорядженням (оздобленням, упорядкуванням, прибиранням) приміщень, територій або об’єктів.
Робітниця, що виконує роботи з остаточного внутрішнього оздоблення будівель (наприклад, шпаклювання, фарбування, поклейка шпалер).
Заст. Жінка, яка наводить лад, порядок у чомусь.
Процес надання чому-небудь належного, охайного вигляду; оздоблення, упорядкування, прибирання.
Спеціальне оброблення поверхні (наприклад, деревини, металу) для захисту або надання декоративних властивостей.
В архітектурі та будівництві — комплекс робіт з внутрішнього оздоблення приміщень (штукатурні, малярні, облицювальні та інші роботи) після завершення основних будівельних конструкцій.
1. Наводити лад, порядок; упорядковувати, прибирати.
2. Облаштовувати, пристосовувати для використання; оздоблювати, прикрашати.
3. (У техніці, будівництві) Виконувати оздоблювальні роботи на поверхнях конструкцій (наприклад, штукатурити, фарбувати, облицьовувати).
1. Наводити порядок у своєму одязі, зовнішності; причепуритися, прибратися.
2. Приводити до ладу своє житло, оточення; облаштовуватися, влаштовуватися зручним чи охайним чином.
3. (перен.) Набувати належного, упорядкованого вигляду; організовуватися, упорядковуватися (про справи, думки тощо).
1. Особа, яка займається опорядженням (оздобленням, прибиранням, наведенням ладу) приміщень, територій або об’єктів.
2. Спеціаліст або робітник, що виконує фінальні оздоблювальні роботи в будівництві (наприклад, штукатур, маляр, плиточник).
3. Власна назва організації, підприємства або служби, що надає послуги з прибирання, оздоблення чи підтримання чистоти та порядку.
1. Жінка, яка професійно займається опорядженням (оздобленням, упорядкуванням) приміщень, меблів або інших об’єктів, надаючи їм естетичного вигляду; оздоблювачка.
2. Рідкісне позначення жінки, яка виконує технічне опорядження (наприклад, паперів, документів) або підготовку чогось до подальшого використання.
1. У поетичному мовленні: поруч, збоку, осторонь (часто з відтінком значення “на відстані, але в безпосередній близькості”).
2. У народно-поетичній творчості та діалектах: неподалік, поблизу, по сусідству.
1. У бік, у напрямку, протилежний до сонячного світла; у затінок, у тінь.
2. У бік, у напрямку, протилежний до джерела світла (вогню, ліхтаря тощо).
3. Переносно: осторонь, осторонь від когось або чогось; на відстані, окремо.
1. Невеликий сумчастий ссавець родини опосумових, поширений у Північній та Південній Америці, що має довгий хапальний хвіст, веде переважно нічний спосіб життя та харчується як рослинною, так і тваринною їжею.
2. Розмовна назва для представників ряду сумчастих ссавців, що походять із Австралії та Нової Гвінеї (наприклад, кускус), але часто помилково застосовується до них за аналогією з американськими опосумами.
Кімната в житлі (квартирі, будинку), призначена для сну.
Окреме приміщення для відпочинку та сну в готелях, санаторіях, пансіонатах тощо.
Застаріле: спальня монарха або високопоставленої особи в палаці.