опоряджування

[oporjɑdʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес надання чому-небудь належного, охайного вигляду; оздоблення, упорядкування, прибирання.

  2. Спеціальне оброблення поверхні (наприклад, деревини, металу) для захисту або надання декоративних властивостей.

  3. В архітектурі та будівництві — комплекс робіт з внутрішнього оздоблення приміщень (штукатурні, малярні, облицювальні та інші роботи) після завершення основних будівельних конструкцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опоряджування, р. опоряджування, д. опоряджуванню, з. опоряджування, о. опоряджуванням, м. опоряджуванні, к. опоряджування

Більше записів