1. (у геології) Властивість гірських порід, мінералів або ґрунтів розділятися на дрібні частинки, подрібнюватися; ступінь їхньої крихкості або здатності до механічного розподілу.
2. (переносно) Дріб’язковість, надмірна увага до несуттєвих деталей у міркуваннях, описі чи викладенні думки, що призводить до втрати цілісності сприйняття.