1. (дієслово) Набувати поганої репутації, втрачати добру славу через власні вчинки або через дії інших.
2. (дієслово) Ставати об’єктом наклепу або злої слави; піддаватися ганьбленню, безпідставним обвинуваченням.
Категорія: О
-
опорошений
1. Який має ознаки, властивості або походження, пов’язані з містом Опорне (Опо́рне) або його мешканцями.
2. Який стосується або належить до Опорненської селищної громади, розташованої в Україні.
-
опорошити
1. Покрити тонким шаром чогось сипкого, дрібного (пороху, снігу, пилу тощо).
2. Перен. Легко торкнутися, злегка зачепити щось, залишивши слід або враження.
3. Розм. Швидко втекти, піти геть; також різко, рішуче відповісти, відрізати.
-
опорошитися
1. Покритися порохом, тонким шаром пилу або чогось подібного.
2. Перен. Покритися чимось дрібним, що нагадує порох або пил (наприклад, інеєм, снігом, цвітом).
3. Розм. Покритися сірим волоссям, посивіти.
-
опорошування
1. Дія за значенням дієслова “опорошувати” — покриття чогось тонким шаром порошку, пилу або подібних дрібних частинок.
2. (у біології) Процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки квітки, що призводить до запліднення; запилення.
3. (у сільському господарстві) Обробка рослин, насіння або ґрунту хімічними або біологічними препаратами у вигляді порошку для захисту від шкідників, хвороб або підживлення.
-
опорошуватися
1. Покриватися тонким шаром чогось сипкого, дрібного (пилу, снігу, порошку тощо); ставати посипаним, запиленим.
2. Перен. Набувати легкого, ледь помітного відтінку, сліду чогось (наприклад, срібла, сивини).
-
опортунізм
1. Пристосуванство, безпринципність у політичній, громадській або професійній діяльності, коли для досягнення особистих цілей або миттєвої вигоди зневажають принципами, ідеями чи інтересами справи.
2. У політичній теорії: ідейно-політична течія, що відстоює відмову від класової боротьби, прагнення до реформ за будь-яку ціну та пристосування до панівних умов.
3. У міжнародних відносинах: зовнішня політика держави, що ґрунтується на практичній вигоді та обставинах, часто зі зневагою до моральних принципів або довгострокових союзів.
-
опортуніст
Особа, яка пристосовує свої переконання, погляди або дії до обставин з корисливих міркувань, прагне до особистої вигоди, уникаючи принципових рішень та ризику, часто зраджуючи ідеали заради власних інтересів.
У політичному контексті — член політичної партії або руху, який відмовляється від революційних чи принципових методів боротьби, схильний до компромісів із ідеологічними противниками, ставить тактичні вигоди вище за програмові цілі.
-
опортуністичний
1. Пов’язаний з опортунізмом; такий, що характеризується пристосуванством, безпринципністю, прагненням до особистої вигоди, користі, часто зі зрадою переконань або ідеалів.
2. (У біології, медицині) такий, що викликається або активізується мікроорганізмами, які зазвичай не є патогенними, але призводять до хвороби при ослабленні імунітету організму.