опоряджувачка

1. Жінка, яка професійно займається опорядженням (оздобленням, упорядкуванням) приміщень, меблів або інших об’єктів, надаючи їм естетичного вигляду; оздоблювачка.

2. Рідкісне позначення жінки, яка виконує технічне опорядження (наприклад, паперів, документів) або підготовку чогось до подальшого використання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |