Категорія: Х

  • хрупостіння

    Хрупостіння — діал. те саме, що хрустіння; різкий тріск, скрип, що виникає при роздавлюванні, ламанні чогось твердого та крихкого.

  • хрупостіти

    Віддавати короткі, різкі, дзвінкі звуки, подібні до тріскання або хрустіння тонких предметів (наприклад, гілок, льоду, сухого снігу).

  • хруснути

    1. Видати різкий, короткий звук, схожий на тріск, хруст (наприклад, при розламуванні чогось сухого, при наступі на щось крихке тощо).

    2. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком.

    3. Розм. Швидко з’їсти щось хрустке.

  • хруст

    1. Різкий, сухий звук, що виникає при розламуванні, роздавлюванні або трісканні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухого гілля, льоду, сухаря).

    2. Характерний звук, що супроводжує рух у суглобах (наприклад, пальців, хребта) при певному навантаженні або положенні.

    3. Переносно: яскрава, різка подія або явище, що привертає увагу своєю неординарністю, часто з відтінком сенсаційності (наприклад, політичний хруст, медійний хруст).

  • хруставець

    Хруставець — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    Хруставець — власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, Кам’янець-Подільському районі (до 2020 року — Чемеровецькому районі).

  • хрусталь

    1. Високоякісне скло з додаванням оксиду свинцю, що відрізняється особливим блиском, прозорістю, дзвінкістю та високою дисперсією світла, яке використовується для виготовлення дорогого посуду, декоративних виробів та прикрас.

    2. Вироби (посуд, вази, люстри тощо), виготовлені з такого матеріалу.

    3. У розмовній мові — прозоре безбарвне скло високої якості, подібне за зовнішніми ознаками на справжній хрусталь.

    4. У переносному значенні — щось кришталево чисте, прозоре (наприклад, про воду або повітря).

  • хрустанці

    1. Рід комах ряду прямокрилих, представники якого видають характерні звуки (цвірінькання) за допомогою тертя крил, зокрема коників та цвіркунів.

    2. Розмовна назва для сухих пластівців з кукурудзяного борошна, які при розжовуванні видають характерний хрускіт.

  • хрустати

    1. Видавати різкий, тріскотливий звук під час розкушування, роздавлювання або наступлення на щось тверде та крихке (наприклад, сухарів, льоду, снігу).

    2. Розкушувати, роздавлювати щось зубами, супроводжуючи це характерним звуком (наприклад, цукерки, огірок).

    3. Перен. Розтрачувати, марнувати гроші, статки, життя (розмовне, часто іронічне).

  • хрусти

    1. Рід крихких, переважно солодких печив, які мають характерний хрусткий звук при розкушуванні.

    2. (перен., розм.) Гроші, банкноти (від характерного звуку при перерахуванні нових купюр).

  • хрустик

    Хрустик — власна назва персонажа з українського фольклору та сучасних казок, доброзичливого духа лісу або домашнього гнома, який зазвичай має вигляд маленького чоловічка та пов’язаний із звуками тріскучого льоду, скрипу снігу або хрустінням гілок.

    Хрустик — розмовна назва комах ряду Твердокрилі (жуки), які при рухах видають характерні тріскучі звуки, зокрема деякі види коваликів (родина Elateridae).

    Хрустик — загальна розмовна назва будь-якої крихкої, хрусткої їжі (наприклад, печива, сухарика, крекеру), а також тонкої скляної або пластикової іграшки-погримушки для немовлят, що хрустить при стисканні.