Хлоропсевдоіндолон — хімічна сполука, похідна псевдоіндолону, в молекулі якої один або кілька атомів водню заміщені на атом хлору; використовується як проміжний продукт в органічному синтезі.
Категорія: Х
-
хвостиковловлювальний
1. (спец.) Призначений для виявлення, фіксації або відстеження невеликих, залишкових явищ, сигналів або даних («хвостиків») у певному процесі, часто у технічних, статистичних або аналітичних системах.
2. (перен., неол.) Стосовний до спроби помітити, зрозуміти або використати найменші, другорядні деталі, нюанси або відхилення від основної тенденції.
-
хвостиковловлювач
Хвостиковловлювач — спеціальний пристрій або механізм, призначений для автоматичного захоплення, утримання або контролю за вільно коливаючимся кінцем (хвостиком) чогось, наприклад, рулону паперу, тканини, металевої стрічки чи кабелю в промислових агрегатах, що запобігає його розмотуванню чи заплутуванню.
Хвостиковловлювач — технологічний термін у паперовій, текстильній або металообробній промисловості для позначення вузла машини (наприклад, прокатного стану, папероробної машини), який забезпечує безперебійну подачу матеріалу шляхом миттєвого зачеплення його початку при з’єднанні рулонів.
-
хвостикодробарка
Хвостикодробарка — власна назва спеціалізованого технічного пристрою або обладнання, призначеного для подрібнення (дроблення) відходів (так званих «хвостів») у гірничодобувній або збагачувальній промисловості.
Хвостикодробарка — можлива розмовна або жаргонна назва для машини, механізму чи пристрою, що виконує операцію подрібнення кінцевих продуктів, залишків або відходів виробництва (хвостів) у різних технологічних процесах.
-
хвостина
1. Тонкий, гнучкий пагін рослини, особливо звисаючий або стелячийся (наприклад, у винограду, хмелю, огірка тощо).
2. Довга, тонка частина чогось, що нагадує такий пагін або хвіст (наприклад, хвостина цибулі, хвостина ялини).
3. Рідкісне, діалектне позначення самого хвоста у тварини.
-
хвостист
1. Прихильник або представник політичної течії в українському національному русі кінця XIX — початку XX століття, яка виступала за автономію України в складі Російської імперії та розвиток української культури, але відрізнялася від «самостійників» більш поміркованими, еволюційними методами боротьби.
2. У переносному значенні — поміркований, поступливий у політичних чи громадських питаннях, який уникає радикальних дій або рішень.
-
хвостистка
1. Жінка, яка належала до політичної течії “хвостизму” (від “хвіст” — хвіст пролетаріату) в РСДРП на початку XX століття, що виступала за пристосування робітничого руху до стихійного розвитку подій та відмову від революційного керівництва.
2. Розм. Жінка, яка постійно супроводжує когось, ходить за кимось слідом (наприклад, за актором, музикантом).
-
хвостистський
1. Стосовний до хвостистів — прихильників течії в українському соціал-демократичному русі початку XX століття, які виступали за автономію України та створення окремої національної партії.
2. Характерний для хвостистів, пов’язаний з їхніми ідеями та політичною позицією.
-
хвостисько
Хвостисько — збільшувальна форма до слова “хвіст”: великий, масивний хвіст.
Хвостисько — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
-
хвостичок
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “хвіст”: невеликий, короткий хвіст або кінцева частина чогось, що має витягнуту форму.
2. Розм. Кінцева, часто незначна частина чогось, залишок (наприклад, черги, запасу продуктів).
3. У кулінарії: невелика частина риби, м’яса або овоча, що за формою нагадує хвіст.
4. У графіці, друкарстві: нижній витягнутий елемент у зображенні деяких літер (наприклад, у рукописній “р”, “у”).