Хлорокситолуол — органічна сполука, похідне толуолу, в молекулі якого один атом водню метильної групи заміщений на гідроксильну групу (-OH), а один або кілька атомів водню в бензольному кільці — на атоми хлору; використовується як антисептик, дезінфікуючий засіб та проміжна речовина в органічному синтезі.
Категорія: Х
-
хлоролейкоз
Хлоролейкоз — рідкісна форма лейкозу, при якій пухлинні клітини мають світлу (знебарвлену) цитоплазму, що надає їм характерного вигляду під мікроскопом; одна з форм мієлолейкозу.
-
хлороліз
Хлороліз — біохімічний процес розщеплення хлорофілу в рослинних тканинах, що відбувається, зокрема, під час природного старіння (наприклад, пожелтіння листя восени) або внаслідок захворювання.
Хлороліз — у медицині та токсикології: патологічний стан або процес, спричинений отруєнням хлором або його токсичними сполуками, що призводить до руйнування клітин і тканин.
-
хлорома
1. (мед.) Те саме, що хлором — злоякісне новоутворення лімфоїдної тканини, що характеризується ураженням кісток лицевого черепа та шийних лімфатичних вузлів, зелено-жовтим відтінком пухлини через велику кількість мієлопероксидази.
2. (іст., мед.) Застаріла назва хронічного лімфолейкозу, що супроводжується зеленим забарвленням лімфатичних вузлів.
-
хлоромеркурування
Хімічна реакція, в якій атоми хлору та ртуті приєднуються до ненасичених вуглеводневих зв’язків (наприклад, подвійних або потрійних), що призводить до утворення органомеркурійних сполук.
-
хлорометилування
Хлорометилування — хімічна реакція, внаслідок якої до органічної молекули вводиться хлорометильна група (-CH₂Cl).
Хлорометилування — процес одержання хлорометильних похідних органічних сполук, зокрема ароматичних, шляхом взаємодії з формальдегідом і хлороводнем у присутності каталізатора.
-
хлорометильований
Хімічно модифікований шляхом введення хлорметильної групи (-CH₂Cl) в молекулу органічної сполуки.
-
хлоропоглинальний
1. (біол., фізіол.) Такий, що здатний поглинати хлор (хлорні сполуки) з навколишнього середовища; що стосується процесу або властивості поглинання хлору.
2. (техн.) Характеристика матеріалу, пристрою або технології, призначених для вилучення (поглинання) хлору або його сполук з газових, рідких або твердих середовищ.
-
хлоропоглинальність
Хлоропоглинальність — це фізико-хімічна властивість речовини (наприклад, води, ґрунту) поглинати та утримувати хлор, що є важливим показником у хімічному аналізі та технологічних процесах.