хвостиковловлювальний

1. (спец.) Призначений для виявлення, фіксації або відстеження невеликих, залишкових явищ, сигналів або даних («хвостиків») у певному процесі, часто у технічних, статистичних або аналітичних системах.

2. (перен., неол.) Стосовний до спроби помітити, зрозуміти або використати найменші, другорядні деталі, нюанси або відхилення від основної тенденції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |