Категорія: Х

  • хубілган

    Хубілган — у монгольському буддизмі (ламаїзмі) втілена форма будди, бодхісатви або високого лами, що знаходить у новонародженій дитині після смерті попереднього носія; переродженець, тулку.

  • хубон

    Хубон — історична верхня чоловіча і жіноча одежа, поширена в Європі в XIV–XVII століттях, короткий приталений кафтан зі шнуруванням або застібками, що носився поверх сорочки та під верхнім кафтаном.

    Хубон — традиційна коротка куртка або светр у національному костюмі деяких народів Іберійського півострова (наприклад, в Астурії).

  • хуга

    Тлумачення із “Словника української мови”* Х У ГА , и, ж. 1. Сильний вітер із снігом ; завірюха , хуртовина . В глибоких заметах брьохають коні , Хуга замітає снігом дорогу , Мов пекло у полі – світа не видко ! ( Коцюб ., I, 1955, 430); Був темний вечір . Хуга вила І рвала стріхи з бідних хат , І снігом нам у вічі била , Мов завертала нас назад (Черн., Поезії , 1959, 93); Пробуджувались од довгого сну бляклі , притолочені , прибиті хугами і морозами озимі (Ряб., Жайворонки , 1957, 135); * Образно . Крізь хуги свинцеві , метілі залізні Ми щастя виносим з найтяжчих шляхів … На крилах безсмертя підносить Вітчизна І славить навіки звитяжців-синів ( Стельмах , V, 1963, 42); Буде знову вишнева хуга , Прийде іншим травневий цвіт ( Мас ., Поезії , 1950, 195); Вона не любить ? Серця хуга тобі чужа і навісна . Настане час , ти стрінеш другу , з любов’ю вернеться весна ( Сос ., II, 1958, 68); *У порівн. Та роки йдуть і дні , як хуга … ( Сос ., II, 1958, 356); // рідко . Сильна буря взагалі . Після мовчанки він знову заводить мову про канал : – Як прийде велика вода , то змінить весь край . Уволю нап’ється дніпрової степ і зазеленіє … А то ще літо уповні , а вже тут згоріло все , гаряча хуга свистить , куряву жене ( Гончар , Тронка , 1963, 312). 2. перен. Чвара , колотнеча , сварка . Князь стоїть , мов тороплений , бо ще й до себе не прийшов за великим гвалтом поміж військом . У Московщині він зроду такої хуги не бачив (П. Куліш , Вибр., 1969, 171).

  • хугляр

    Хугляр — власна назва українського фольклорно-етнографічного гурту, заснованого у 1990 році у Львові, відомого аутентичним виконанням народної музики та відродженням традиційних гуцульських інструментів.

    Хугляр — власна назва однойменного музичного альбому цього гурту, виданого 1993 року.

    Хугляр — застосуване до учасників гурту «Хугляр» узагальнююче позначення музиканта, який професійно виконує та популяризує українську автентичну фольклорну музику, часто з акцентом на карпатський регіон.

  • хтозна-відколи

    Прислівник, що вживається для позначення невизначено тривалого, часто дуже давнього часу, початок якого невідомий або важко встановити; з давніх-давен, з незапам’ятних часів.

  • хтозна-де

    1. У невизначеному, невідомому або далекому місці; десь далеко або в невідомості.

    2. (Уживається для посилення невизначеності місця або для вираження сумніву в можливості щось знайти) Невідомо де, дуже далеко або в недосяжному місці.

  • хтозна-звідки

    1. Невідомо звідки, з невідомого джерела чи місця; зовсім несподівано, загадково.

    2. (У значенні прислівникового іменника) Щось невідомого, загадкового походження; несподівана поява.

  • хтозна-коли

    Невизначений час у минулому чи майбутньому; невідомо коли.

  • хтозна-куди

    1. Уживається для позначення невизначеного, невідомого або таємничого місця призначення, напрямку руху чи місцезнаходження; кудись у невідоме місце, у невідомому напрямку.

    2. (У переносному значенні) Уживається для вираження невизначеності щодо подальшого розвитку подій, долі когось або чогось, кінцевого результату.

  • хтозна-поки

    Невизначений прислівник часу, що вказує на неможливість точно встановити, коли відбудеться або завершиться якась дія чи стан; невідомо, доки коли.