хуга

Тлумачення із “Словника української мови”* Х У ГА , и, ж. 1. Сильний вітер із снігом ; завірюха , хуртовина . В глибоких заметах брьохають коні , Хуга замітає снігом дорогу , Мов пекло у полі – світа не видко ! ( Коцюб ., I, 1955, 430); Був темний вечір . Хуга вила І рвала стріхи з бідних хат , І снігом нам у вічі била , Мов завертала нас назад (Черн., Поезії , 1959, 93); Пробуджувались од довгого сну бляклі , притолочені , прибиті хугами і морозами озимі (Ряб., Жайворонки , 1957, 135); * Образно . Крізь хуги свинцеві , метілі залізні Ми щастя виносим з найтяжчих шляхів … На крилах безсмертя підносить Вітчизна І славить навіки звитяжців-синів ( Стельмах , V, 1963, 42); Буде знову вишнева хуга , Прийде іншим травневий цвіт ( Мас ., Поезії , 1950, 195); Вона не любить ? Серця хуга тобі чужа і навісна . Настане час , ти стрінеш другу , з любов’ю вернеться весна ( Сос ., II, 1958, 68); *У порівн. Та роки йдуть і дні , як хуга … ( Сос ., II, 1958, 356); // рідко . Сильна буря взагалі . Після мовчанки він знову заводить мову про канал : – Як прийде велика вода , то змінить весь край . Уволю нап’ється дніпрової степ і зазеленіє … А то ще літо уповні , а вже тут згоріло все , гаряча хуга свистить , куряву жене ( Гончар , Тронка , 1963, 312). 2. перен. Чвара , колотнеча , сварка . Князь стоїть , мов тороплений , бо ще й до себе не прийшов за великим гвалтом поміж військом . У Московщині він зроду такої хуги не бачив (П. Куліш , Вибр., 1969, 171).