Категорія: К

  • казахський

    1. Який стосується Казахстану, казахів, пов’язаний з ними.

    2. Який належить до тюркської мовної сім’ї, поширеної переважно в Казахстані та суміжних регіонах (про мову).

    3. Створений, вирощений, виготовлений тощо в Казахстані або казахами.

  • казахстанський

    1. Який стосується Казахстану, пов’язаний із цією державою, її територією, населенням, культурою або політикою.

    2. Який походить із Казахстану, створений або вироблений у Казахстані.

    3. Який належить Казахстану або його громадянам.

  • казахстанець

    1. Громадянин або постійний житель Республіки Казахстан, представник її багатонаціонального населення.

    2. Уроженець або особа, що походить з території сучасного Казахстану, незалежно від етнічної приналежності.

  • казахстан

    1. Держава в Центральній Азії, офіційна назва — Республіка Казахстан, що межує з Росією, Китаєм, Киргизстаном, Узбекистаном, Туркменістаном та омивається Каспійським морем; найбільша за площею країна серед держав, що не мають виходу до Світового океану, та дев’ята за площею у світі.

    2. Історико-географічний регіон, територія проживання казахського народу та формування казахської національної державності.

  • казахи

    Тюркомовний народ, корінне населення Казахстану, що також компактно проживає в прилеглих регіонах Китаю, Росії, Узбекистану та інших країн.

    Представники цього народу; особи чоловічої статі цієї національності.

  • казах

    1. Представник тюркомовного народу, що становить основне населення Казахстану, а також живе в сусідніх країнах.

    2. Особа чоловічої статі, що належить до цього народу; казахстанець.

  • казатися

    1. (вживається зі слів “мені”, “йому”, “їй” тощо) Виникати в думках, уявлятися, здаватися; вважатися кимось або чимось.

    2. (застаріле) Називатися, мати певну назву.

    3. (діал.) Говоритися, промовлятися.

  • казати

    1. Висловлювати думку, повідомляти щось мовою, усно або письмово; промовляти, висловлювати слова.

    2. Розповідати, повідомляти про щось, сповіщати.

    3. Називати когось, щось певним ім’ям, давати назву; називатися.

    4. (у безособовій формі) Виникати в думках, навівати певні роздуми (про почуття, думку, враження).

    5. (з часткою “не”) Висловлювати несхвалення, забороняти, не дозволяти.

  • казармовий

    1. Який стосується казарми, призначений для казарми або пов’язаний з перебуванням у ній.

    2. Який має риси, характерні для життя в казармі; безособовий, суворий, регламентований, з обмеженням особистої свободи.

  • казармений

    1. Який стосується казарми, призначений для казарми або пов’язаний з перебуванням у ній.

    2. Який має риси, властиві казармі; суворий, одноманітний, без особистого комфорту або індивідуальності.