1. Який за формою нагадує казан — округлий, з опуклими боками та звуженим верхом.
2. У ботаніці: що має форму, схожу на казан (про певні типи квіток або суцвіть).
Категорія: К
-
казанок
1. Зменшувальна форма до слова “казан”: невеликий казан, металева посудина (зазвичай чавунна або мідяна) напівсферичної форми для приготування їжі.
2. Рідкісна назва невеликого природного або штучного водоймища, западини, котловини, що нагадує за формою казан.
-
казановий
1. Стосовний до Казанії — історичної області на півночі Італії, або до її мешканців.
2. Стосовний до міста Казанія в провінції Катандзаро (Італія).
3. Стосовний до міста Казанія в провінції Турин (Італія).
-
казання
1. Публічна релігійна промова, проповідь священнослужителя, що зазвичай виголошується під час богослужіння та містить тлумачення Святого Письма, моральні повчання та заклик до благочестя.
2. (переносне значення) Нудна, настирлива повчальна промова, моралізування; нотація.
-
казанна
Казанна — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Казанна — власна назва річки в Україні, лівої притоки річки Боржави, що протікає у Закарпатській області.
-
казанківський
1. Стосовний до селища міського типу Казанківка (Казанківський район) у Миколаївській області України; що походить звідти, характерний для цієї місцевості.
2. Стосовний до села Казанківка (колишня назва) у Дніпропетровській області України; що походить звідти.
3. У археології: що належить до Казанківської культури епохи бронзи (кінець III — початок II тисячоліття до н.е.), названої за першими знахідками біля селища Казанківка на Миколаївщині.
-
казанковий
1. Пов’язаний з містом Казанківка (Миколаївська область, Україна), що стосується цього населеного пункту, його жителів або виробництва.
2. Стосовний до Казанківського району Миколаївської області, його території, установ або органів влади.
3. Уживається у складі стійких назв, зокрема породи тварин, виведених або поширених у цій місцевості (наприклад, “казанківська порода свиней”).
-
казанка
1. Різновид м’якого пшеничного хліба, випеченого у формі, що нагадує перевернутий казан (горщик), з характерною округлою або овальною формою та хрусткою скоринкою.
2. Назва села в Україні, зокрема в Одеській та Миколаївській областях.
3. Розмовна назва для великої металевої каструлі, котла (казана).
-
казаний
1. Який був призначений, призначався для когось або чогось; призначений, призначений.
2. Який був обіцяний, обіцявся комусь; обіцяний.
3. Який був наказаний, наказувався; наказаний, наказний.
-
казанець
1. Мешканець або уродженець міста Казань (Росія, Татарстан).
2. Представник тюркського народу, що історично мешкав у Казанському ханстві; казанський татарин.
3. (іст.) Солдат або офіцер Казанського драгунського полку російської армії (XVIII–XIX ст.).