Словник Української
1. Комахоїдна нічна тварина ряду рукокрилих, що має крила у вигляді шкірястих перетинок, натягнутих між довгими пальцями передніх кінцівок, боками тіла, задніми кінцівками та хвостом, і здатна до активного польоту.
2. Розмовна назва літака або гелікоптера, що виконує польоти переважно вночі.
3. Переносно: про людину, яка веде нічний спосіб життя або активна вночі.
Кадіят — адміністративно-судовий округ у деяких ісламських країнах, на чолі якого стоїть каді (суддя, що керується нормами шаріату).
Кадіят — посада або повноваження каді, а також період його перебування на цій посаді.
Кадіят — у Османській імперії та деяких інших державах — територіальна одиниця, адміністративний район у складі санджаку, яким керував каді.
1. Дія за значенням дієслова «кадити»; розпилення, розсіювання пахощів шляхом спалювання ладану, ароматичних смол або спеціальних сумішей під час релігійних обрядів, ритуалів або з метою ароматизації повітря.
2. (у переносному значенні) Надмірне, часто лицемірне вихваляння когось або чогось, лестощі.
1. (історичний термін) Суддя в мусульманських країнах, який розглядав цивільні та кримінальні справи на основі шаріату (мусульманського релігійного права).
2. (власна назва, історична) Посадовець у Кримському ханстві та Османській імперії, що виконував судові та адміністративні функції в окрузі (каза).
Кадівб — власна назва, що позначає українське прізвище.
1. Кадібок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (з 2020 року — Калуської міської територіальної громади).
2. Кадібок — власна назва річки в Україні, лівої притоки річки Лімниця, що протікає територією Калуського району Івано-Франківської області.
Кадібець — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. (історичне) Назва великої срібної монети, карбованої в Османській імперії, що перебувала в обігу на українських землях у XVII–XVIII століттях.
2. (історичне, переносне) Грошова одиниця обліку, що дорівнювала вартості цієї монети; також невелика грошова сума.
1. (в ісламі) мусульманський суддя, що здійснює правосуддя на основі шаріату; також у деяких країнах — державний чиновник, що виконує нотаріальні та адміністративні функції.
2. (історичне) титул правителя (князя) у середньовічних володіннях гагаузів на Балканах.
1. Жезл давньогрецького бога торгівлі Гермеса (в римській міфології — Меркурія), що зображується у вигляді палиці з крильцями, обвитої двома зміями, які дивляться одна на одну; символ торгівлі, миру та медицини.
2. У геральдиці та символіці — зображення такого жезла як емблема торгівлі, миру, комерційних переговорів, а також медицини (особливо в її немедикаментозних, наприклад, гомеопатичних, напрямках).