Древослів

Словник Української Мови

кадіб

[kɑdib] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Назва великої срібної монети, карбованої в Османській імперії, що перебувала в обігу на українських землях у XVII–XVIII століттях.

  2. (Історія) –

    (історичне, переносне) Грошова одиниця обліку, що дорівнювала вартості цієї монети; також невелика грошова сума.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кадіб, р. кадоба, д. кадобові, з. кадіб, о. кадобом, м. кадобі, к. кадобе

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів