Категорія: К

  • кадурім

    Кадурім — власна назва стародавнього ханаанського міста, згаданого в єгипетських текстах (наприклад, у повідомленнях Амарнського архіву), точне місце розташування якого залишається невстановленим; імовірно, знаходилося на території сучасної Палестини.

    Кадурім — у сучасному вжитку (зокрема в ізраїльській географічній термінології) може використовуватися як власна назва певних місцевостей, скупчень будівель або мікрорайонів, походження яких пов’язане з однойменною історичною назвою.

  • кадукей

    1. Власна назва міста в штаті Каліфорнія (США), розташованого в окрузі Сан-Дієго.

    2. Власна назва невеликого міста в штаті Техас (США), розташованого в окрузі Гаррісон.

    3. Власна назва історичного населеного пункту (нині — покинутого) в штаті Аризона (США), що був шахтарським табором.

  • кадук

    1. (історичний термін) Назва міста Ходорків у Житомирській області, що вживалася в XVI–XVIII століттях.

    2. (розмовне, емоційно забарвлене) Уживається для позначення чогось дуже поганого, непридатного, а також для вираження досади, роздратування або заперечення; часто в конструкціях типу “піти (пішов) до кадука”, “на кадук”, що означає “згинути”, “пропасти”, “ні на що не придатний”.

  • кадуб

    1. (діал.) Глибока дерев’яна посудина з кришкою, зроблена з цільного колода або з клепок, що використовується для зберігання зерна, борошна, круп та інших сипучих продуктів; за розмірами зазвичай більша за діжку.

    2. (перен., розм.) Про людину повну, незграбну або про предмет великих розмірів, громіздку конструкцію.

  • кадуальний

    1. (в історії права) Пов’язаний з кадуком (майновим податком), що стосується кадука; податковий, фіскальний.

    2. (переносно, книжн.) Такий, що має характер обмеження, стягнення; обтяжливий, гнітючий.

  • кадруватися

    1. Бути розташованим у межах кадру, вміщуватися в обріз зображення при зйомці або фотографуванні.

    2. Займати певне місце у кадрі, мати конкретне розташування відносно його меж (про об’єкт зйомки).

    3. У переносному значенні: вписуватися в певні рамки, умови або обставини; відповідати якимось критеріям.

  • кадрувати

    1. У кінематографії та фотографії: обирати межі кадру, визначати його межі та композицію під час зйомки або при монтажі.

    2. У відеоспостереженні та техніці: розділяти відеопотік або цифрове зображення на окремі кадри (фрейми).

    3. Переносно: вміщувати когось або щось у певні рамки, межі; представляти в певному, часто обмеженому або вигідному, контексті.

  • кадрування

    1. Процес обрізання зображення (фотографії, кінокадру, відео тощо) з метою зміни його меж, композиції, формату або акцентування певної деталі.

    2. Вибір меж кадру під час зйомки або монтажу відео чи кінофільму.

    3. У комп’ютерній графіці — операція виділення певної частини зображення для подальшої обробки або збереження.

  • кадрувальний

    1. Який стосується кадрування, призначений для кадрування (у фотографії, кінематографії тощо).

    2. Який має відношення до кадру (співробітника), пов’язаний з кадровими питаннями (управління персоналом).

  • кадроскоп

    Кадроскоп — власна назва пристрою для перегляду та сортування фотографічних слайдів (діапозитивів), що являє собою коробку з освітлювачем та збільшувальною лінзою.

    Кадроскоп — власна назва пристрою в кінопроєкційній техніці для візуального контролю кіноплівки на наявність пошкоджень або для визначення меж монтажних кадрів.