Словник Української
1. Власна назва: що стосується польського короля Казимира IV Ягеллончика (1427–1492), пов’язаний з його правлінням або діяльністю.
2. Власна назва: що стосується польського короля Казимира III Великого (1310–1370), пов’язаний з його правлінням або діяльністю.
3. Термін (історія, нумізматика): присвоєна назва срібній монеті, карбованій у Великому князівстві Литовському за короля Казимира IV Ягеллончика (зображення на ній вершника з мечем).
1. Тонка, щільна карта, що використовується в поліграфії для виготовлення палітурок книг, коробок, візитних карток тощо; поліграфічний картон.
2. (історичне) Міцна тканина саржевого переплетення, зазвичай з бавовни або вовни, названа на честь британського генерала Казимира (Casimir).
1. Чоловіче особове ім’я, що походить від слов’янського імені Казимир (Kazimierz), яке означає “той, хто проголошує або встановлює мир”.
2. Назва тонкої та щільної вовняної або половововняної тканини саржевого переплетення, часто з характерним дрібним малюнком у смужку або клітинку, названої на честь польського короля Казимира, якому приписують її поширення в Європі.
3. Історична назва військового мундира або верхнього одягу, поширеного в Україні в XVII-XVIII століттях, який шився з однойменної тканини.
Казикчі — власна назва села в Україні, розташованого в Болградському районі Одеської області, історично заселеного переважно гагаузами.
1. Білкова речовина, що міститься в молоці та є попередником казеїну; під дією ферментів перетворюється на казеїн.
2. У технології харчових продуктів — сировина або проміжний продукт, з якого отримують казеїн.
1. Створений на основі казеїну та вапна; що стосується суміші цих речовин, яка використовується як будівельний або оздоблювальний матеріал (клей, фарба, шпаклівка тощо).
2. Побудований, виготовлений або оздоблений з використанням такого матеріалу.
Казеїн — білок, що міститься в молоці та молочних продуктах, основний компонент сиру; використовується у харчовій промисловості, виробництві клею, фарб та пластмас.
Казеїн — технічний продукт, отриманий з молочного білка, що застосовується як плівкоутворювач, емульгатор або зв’язувальна речовина в різних галузях промисловості.
1. (медичний термін) Доброякісна пухлина, що розвивається з кісткової тканини, зазвичай у довгих кістках кінцівок, і містить у собі рідкі чи сироподібні маси, за зовнішнім виглядом схожі на сир (казеоз).
2. (застаріле) Узагальнена назва для туберкульозних уражень, що характеризуються творенням сухого, щільного некротичного вогнища, подібного до сиру (казеозний некроз).