1. Який має схожість із казуарами (великими нелітаючими птахами родини казуарових).
2. Який належить до ряду (або надряду) казуароподібних (Casuariformes) птахів, що включає казуарів та ему.
Категорія: К
-
казуаринові
Родина деревних рослин (Casuarinaceae) класу дводольних, що поширені переважно в Австралілії та Південно-Східній Азії, мають тонкі, схожі на хвощ пагони з лускоподібними листками та цінну щільну деревину.
-
казуариновий
1. Який стосується казуарини — роду вічнозелених дерев або чагарників родини казуаринових, з тонкими пагінцями, що нагадують хвощ, та дрібними лускоподібними листками.
2. Який належить до родини казуаринових (Casuarinaceae) або є її представником.
3. Зроблений з деревини казуарини.
-
казуар
1. Великий нелітаючий птах (Casuarius) родини казуарових, поширений у тропічних лісах Нової Гвінеї та північного сходу Австралії, що має яскраво забарвлену шию, шоломоподібний виріст на голові та потужні ноги з довгими кігтями.
2. Рідкісна, цінна порода деревини, що отримується від деяких тропічних дерев родини бобових (наприклад, Copaifera), зокрема з Південної Америки; відома також як “дерево-казуар” або “сандалове дерево”.
-
казуалізм
1. (філософія) Філософська концепція, що заперечує об’єктивний характер причинно-наслідкових зв’язків у природі та суспільстві, розглядаючи їх як результат випадкового поєднання обставин або суб’єктивного сприйняття.
2. (мистецтво) Художня течія або стиль, що ґрунтується на використанні випадкових, імпровізованих елементів, форм або методів у творчому процесі.
-
казуальність
1. Філософський термін, що означає випадковість, необов’язковість зв’язку між явищами або подіями; властивість бути випадковим, а не закономірним.
2. У праві: сукупність обставин конкретної справи, що утворюють фактичну основу для її розгляду та ухвалення рішення; конкретний випадок, що потребує юридичної кваліфікації.
3. У побутовому вживанні: неформальність, відсутність строгих правил; властивість чогось звичайного, повсякденного, нецеремонного (від англ. casual).
-
казуальний
1. (в юриспруденції) Пов’язаний з окремим юридичним випадком (казусом); що ґрунтується на аналізі конкретних справ або прецедентів, а не на загальних принципах.
2. (в філософії, логіці) Випадковий, необов’язковий, що може бути або не бути; такий, що стосується причинно-наслідкових зв’язків.
3. (у побутовому вжитку, запозичене) Невимушений, повсякденний, неофіційний, зручний (переважно про одяг, стиль або поведінку).
-
казу
1. Рід великих травоїдних ссавців родини казуарових, поширених у тропічних лісах Нової Гвінеї та північно-східної Австралії, що мають яскраво забарвлену шию та голову з кістковим шоломом.
2. Заст. або діал. Скрутне, незвичайне або заплутане становище, справа; казус.
-
казочка
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “казка” — невелика за обсягом або проста за сюжетом казка, а також казка, розказана дітям.
2. (переносно) Неймовірна, фантастична подія чи вигадана історія; те саме, що вигадка, байка.
3. (переносно, розмовне) Щось дуже легке, просте для виконання; те саме, що дрібниця.
-
казоліт
Казоліт — власна назва мінералу, гідроксиду кальцію та алюмінію шаруватої будови, який належить до групи гідроталькоситу; рідкісний колекційний мінерал.