1. (заст.) Те саме, що казнь — покарання, особливо смертне, страта; страждання, мука.
2. (діал.) Те саме, що казенка — невелика комірчина, комора, закрита полиця або шафа в хаті.
Словник Української
1. (заст.) Те саме, що казнь — покарання, особливо смертне, страта; страждання, мука.
2. (діал.) Те саме, що казенка — невелика комірчина, комора, закрита полиця або шафа в хаті.
Казнокрадство — незаконне привласнення державних коштів або майна особою, яка має до них доступ у зв’язку зі своєю службовою діяльністю; розкрадання державної казни.
1. Той, хто вчиняє казнокрадство; державний службовець або посадовець, який привласнює державні кошти або майно.
2. (У широкому розумінні) Людина, що розкрадає значні суми грошей, майно з державної, громадської або корпоративної скарбниці (казни).
1. Стосовний до казначейства як державного органу, що займається збиранням, зберіганням і видатком державних коштів; властивий казначейству.
2. Стосовний до казначея (особи, що завідує казною, коштами); властивий казначеєві.
3. Стосовний до казни (державних коштів, майна); державний, скарбовий.
1. Орган державної виконавчої влади, що здійснює управління державними фінансами, касове виконання державного бюджету, обслуговування державного боргу, а також контроль за фінансовою діяльністю бюджетних установ.
2. Установа, яка відає зберіганням, прийманням та видачею державних коштів, цінностей; скарбниця.
3. Назва відповідного міністерства або центрального відомства у деяких країнах (наприклад, Міністерство фінансів Великої Британії — Treasury).
1. Невизначений, невідомий, незрозумілий (про особу, предмет або явище).
2. Неякісний, поганий, нікчемний; такий, що не заслуговує уваги.
3. (У значенні займенника) Хтось, щось невідоме або невизначене.
1. Дуже погано, неякісно, абияк; так, що не відповідає належним вимогам або очікуванням.
2. Дуже сильно, у високому ступені, надзвичайно (зазвичай із відтінком несхвалення або іронії).
Невизначений або невідомий предмет, явище, обставина тощо, що не має конкретної назви або її не хочуть називати.
Щось незвичайне, дивне, видатне або таке, що викликає подив, захоплення, осуди тощо (часто з відтінком іронії або зневаги).
1. Неозначена, невідома або неважлива особа, чиє ім’я не називається або невідоме; хтось, хтозна хто.
2. Уживається для вираження зневаги, іронії або байдужості до особи, яка не заслуговує поваги або уваги.
У невизначеному, невідомому або далекому напрямку чи місці; кудись далеко або невідомо куди.