Категорія: К

  • казня

    1. (заст.) Те саме, що казнь — покарання, особливо смертне, страта; страждання, мука.

    2. (діал.) Те саме, що казенка — невелика комірчина, комора, закрита полиця або шафа в хаті.

  • казнокрадство

    Казнокрадство — незаконне привласнення державних коштів або майна особою, яка має до них доступ у зв’язку зі своєю службовою діяльністю; розкрадання державної казни.

  • казнокрад

    1. Той, хто вчиняє казнокрадство; державний службовець або посадовець, який привласнює державні кошти або майно.

    2. (У широкому розумінні) Людина, що розкрадає значні суми грошей, майно з державної, громадської або корпоративної скарбниці (казни).

  • казначейський

    1. Стосовний до казначейства як державного органу, що займається збиранням, зберіганням і видатком державних коштів; властивий казначейству.

    2. Стосовний до казначея (особи, що завідує казною, коштами); властивий казначеєві.

    3. Стосовний до казни (державних коштів, майна); державний, скарбовий.

  • казначейство

    1. Орган державної виконавчої влади, що здійснює управління державними фінансами, касове виконання державного бюджету, обслуговування державного боргу, а також контроль за фінансовою діяльністю бюджетних установ.

    2. Установа, яка відає зберіганням, прийманням та видачею державних коштів, цінностей; скарбниця.

    3. Назва відповідного міністерства або центрального відомства у деяких країнах (наприклад, Міністерство фінансів Великої Британії — Treasury).

  • казна-який

    1. Невизначений, невідомий, незрозумілий (про особу, предмет або явище).

    2. Неякісний, поганий, нікчемний; такий, що не заслуговує уваги.

    3. (У значенні займенника) Хтось, щось невідоме або невизначене.

  • казна-як

    1. Дуже погано, неякісно, абияк; так, що не відповідає належним вимогам або очікуванням.

    2. Дуже сильно, у високому ступені, надзвичайно (зазвичай із відтінком несхвалення або іронії).

  • казна-що

    Невизначений або невідомий предмет, явище, обставина тощо, що не має конкретної назви або її не хочуть називати.

    Щось незвичайне, дивне, видатне або таке, що викликає подив, захоплення, осуди тощо (часто з відтінком іронії або зневаги).

  • казна-хто

    1. Неозначена, невідома або неважлива особа, чиє ім’я не називається або невідоме; хтось, хтозна хто.

    2. Уживається для вираження зневаги, іронії або байдужості до особи, яка не заслуговує поваги або уваги.

  • казна-куди

    У невизначеному, невідомому або далекому напрямку чи місці; кудись далеко або невідомо куди.