казуальний
[kɑzuɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
(в юриспруденції) Пов’язаний з окремим юридичним випадком (казусом); що ґрунтується на аналізі конкретних справ або прецедентів, а не на загальних принципах.
- (Філософія) –
(в філософії, логіці) Випадковий, необов’язковий, що може бути або не бути; такий, що стосується причинно-наслідкових зв’язків.
- (Лінгвістика) –
(у побутовому вжитку, запозичене) Невимушений, повсякденний, неофіційний, зручний (переважно про одяг, стиль або поведінку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. казуальний, р. казуального, д. казуальному, з. казуального, о. казуальним, м. казуальнім