казуальний

[kɑzuɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (в юриспруденції) Пов’язаний з окремим юридичним випадком (казусом); що ґрунтується на аналізі конкретних справ або прецедентів, а не на загальних принципах.

  2. (Філософія) –

    (в філософії, логіці) Випадковий, необов’язковий, що може бути або не бути; такий, що стосується причинно-наслідкових зв’язків.

  3. (Лінгвістика) –

    (у побутовому вжитку, запозичене) Невимушений, повсякденний, неофіційний, зручний (переважно про одяг, стиль або поведінку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. казуальний, р. казуального, д. казуальному, з. казуального, о. казуальним, м. казуальнім

Більше записів