казуальність

[kɑzuɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософський термін, що означає випадковість, необов’язковість зв’язку між явищами або подіями; властивість бути випадковим, а не закономірним.

  2. (Юриспруденція) –

    У праві: сукупність обставин конкретної справи, що утворюють фактичну основу для її розгляду та ухвалення рішення; конкретний випадок, що потребує юридичної кваліфікації.

  3. (Соціологія) –

    У побутовому вживанні: неформальність, відсутність строгих правил; властивість чогось звичайного, повсякденного, нецеремонного (від англ. casual).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. казуальність, р. казуальності, д. казуальності, з. казуальність, о. казуальністю, м. казуальності, к. казуальносте

Більше записів