1. Філософський термін, що означає випадковість, необов’язковість зв’язку між явищами або подіями; властивість бути випадковим, а не закономірним.
2. У праві: сукупність обставин конкретної справи, що утворюють фактичну основу для її розгляду та ухвалення рішення; конкретний випадок, що потребує юридичної кваліфікації.
3. У побутовому вживанні: неформальність, відсутність строгих правил; властивість чогось звичайного, повсякденного, нецеремонного (від англ. casual).