Категорія: К

1. Застаріла назва для кайданів — залізних наручників або ножних кайданів, які використовувалися для ув’язнення або покарання.

2. Переносно: людина, яка перебуває в стані рабства, підневільного життя або гноблення; невільник, раб.

3. У переносному значенні: той, хто відчуває сильну психологічну або емоційну залежність від когось або чогось; той, хто зв’язаний обов’язками, звичкою тощо.

1. Металеві наручники, які з’єднані ланцюгом і надягаються на зап’ястя для ув’язнення або катування.

2. (переносне) Будь-які обмеження, гніт, поневолення, що позбавляють свободи дій або думок.

1. Металеві наручники, що з’єднуються ланцюгом, які надівають на руки заарештованим або засудженим для запобігання втечі або обмеження рухів.

2. Переносно — будь-які обмеження, гнітючі умови, позбавлення свободи, що стримують розвиток або прояв чого-небудь (наприклад, кайдани рабства, кайдани традицій).

3. Застаріле — залізні пута, кайдани, які накладали на ноги в’язням або невільникам.

1. (історичне) Важка залізна ланцюг, кайдани, якими сковували в’язнів або каторжників.

2. (переносне) Те, що позбавляє волі, гнобить, обтяжує; символ рабства, неволі, гноблення.

3. (власна назва) Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Кайдана (нар. 1939).

1. У міфології тюркських народів — дух-покровитель, що з’являється у вигляді птаха (зокрема, лелеки, сокола, орла або качки) і вважається предком або захисником певного роду чи людини.

2. У казахській та киргизькій культурі — особистий дух-оберіг, що супроводжує людину від народження, уособлення її долі та життєвої сили.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Бучацькому районі.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, Шепетівському районі (історична назва — Козятин Другий).

1. (іслам) Суддя, який розглядає справи на основі шаріату та виносить рішення відповідно до мусульманського релігійного права.

2. (істор., у Кримському ханстві та Османській імперії) Вища судова посада; особа, що обіймала цю посаду, головуючи в суді.

1. Жінка, яка займається казуїстикою — суперечливими, формально-логічними міркуваннями для доведення сумнівних або хибних положень; майстерниця хитроумних, але нещирих аргументів.

2. Жінка, яка схильна до надмірної, дріб’язкової та формалістичної класифікації явищ, подій або моральних принципів, часто з метою виправдання власних вчинків.

Властивість або якість того, що є казуїстичним; хитромудре, надмірно заплутане та формальне міркування, спрямоване на доведення сумнівного або сумнівно правильного положення, часто з використанням софістичних прийомів.

У теології та філософії моралі — метод або підхід, що полягає у розборі та вирішенні складних моральних випадків (казусів) шляхом застосування загальних принципів, часто з надмірним акцентом на деталі та винятки, що може вести до відриву від суті питання.