казуїстичність

Значення

1. (Філософія) –

   Властивість або якість того, що є казуїстичним; хитромудре, надмірно заплутане та формальне міркування, спрямоване на доведення сумнівного або сумнівно правильного положення, часто з використанням софістичних прийомів.

2. (Філософія) –

   У теології та філософії моралі — метод або підхід, що полягає у розборі та вирішенні складних моральних випадків (казусів) шляхом застосування загальних принципів, часто з надмірним акцентом на деталі та винятки, що може вести до відриву від суті питання.

Правопис та відмінювання