Категорія: К

Калаталка — діалектна назва дзвоника, брязкальця або іншого предмета, що видає брязкіт, дзенькіт при струшуванні або ударі.

Калаталка — народна назва брязкальця, іграшки для немовлят, що має внутрішню порожнину з кульками або іншими елементами, які брязкають при руханні.

Калаталка — застаріла або діалектна назва пристрою (зазвичай дерев’яної колотушки) для створення гучного стуку, який використовувався замість дзвону в певні періоди церковного року (наприклад, на Страсному тижні) або сторожами для подавання сигналу.

1. (діал.) Неспокійна, метушлива, невгамовна дитина; непосида, юла.

2. (діал., перен.) Про метушливу, клопітку людину, яка постійно зайнята хазяйськими справами.

3. (діал.) Назва іграшки-дзвіночка або брязкальця, що калатає (брязчить).

1. (діал.) Дзвіночок, дзвоник, калатальце; металева брязкальця, яку вішають на шию худобі.

2. (перен., розм.) Про людину, яка багато і голосно розмовляє, базікає; брехун, пліткар.

3. (заст.) Назва старовинної ударної музичної пристрої, схожої на кастаньєти; брязкальце.

Каларизис — власна назва міфічної країни, яка згадується в давньогрецьких легендах та працях античних авторів (зокрема, у Плутарха), часто в контексті оповідей про подорожі та пригоди; точне географічне положення не ідентифіковано.

Каларизис — у сучасному вжитку (переважно в художній літературі та фентезі) може використовуватися як власна назва вигаданої землі, міста чи царства з особливим ладом, міфологією або магічними властивостями.

Каланіди — власна назва давньогрецького міста-держави (поліса) в Північному Причорномор’ї, заснованого на початку V ст. до н.е. на місці сучасного смт Очаків (Миколаївська область).

Каланіди — археологічна пам’ятка (городище та некрополь) античної доби, що залишилася від однойменного поліса, об’єкт досліджень.

1. Висока вежа для спостереження за пожежами та подавання сигналів про них, пожежна вежа.

2. Висока, зазвичай дерев’яна, оглядова вежа на узбережжі або маяк.

3. Переносно: про дуже високого, незграбну людину (розмовне).

Каланхое — рід сукулентних рослин родини товстолистих, поширених у тропічних регіонах, які часто вирощують як декоративні кімнатні рослини через їхні привабливі квіти та м’ясисті листки.

Каланхое — загальна назва для рослин роду Kalanchoe, особливо виду Kalanchoe blossfeldiana, що популярний у квітникарстві.

1. Рід водних ссавців родини куницевих, що мешкають у північній частині Тихого океану, відомі своїм густим хутром; морська видра.

2. Місцевість, де мешкають або мешкали калани (у значенні 1).

3. Застаріла назва рослини з роду аїр (Acorus calamus), що використовувалася в народній медицині та господарстві.

1. (діал.) Невелика кількість чогось, що можна взяти в жменю; жменя, жмут.

2. (діал.) Невеликий глиняний посуд округлої форми з двома ручками, призначений для зберігання різних сипучих продуктів (звичайно борошна).

3. (діал.) Вид печива або коржика, що готується з тіста, звареного у воді.