калатайло

[kɑlɑtɑjlo] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Неспокійна, метушлива, невгамовна дитина; непосида, юла.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Про метушливу, клопітку людину, яка постійно зайнята хазяйськими справами.

  3. (Мистецтво) –

    (діал.) Назва іграшки-дзвіночка або брязкальця, що калатає (брязчить).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калатайло, р. калатайло, д. калатайло, з. калатайло, о. калатайло, м. калатайло, к. калатайло

Більше записів