Значення
- (Зоологія) –
(діал.) Дзвіночок, дзвоник, калатальце; металева брязкальця, яку вішають на шию худобі.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Про людину, яка багато і голосно розмовляє, базікає; брехун, пліткар.
- (Мистецтво) –
(заст.) Назва старовинної ударної музичної пристрої, схожої на кастаньєти; брязкальце.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я калатаю, ти калатаєш, він калатає, ми калатаємо, ви калатаєте, вони калатають