Категорія: К

1. Родина викопних деревоподібних хвощів (Calamitaceae) з класу хвощових, що існували в кам’яновугільний період та мали високі стебла з потужною дерев’янистою тканиною.

2. Представники цієї родини викопних рослин.

1. (геол.) Мінерал, різновид бурого залізняку (лімоніту), що утворює сфероліти або сталактитоподібні форми; залізна охра.

2. (іст.) Старовинна назва міста Феодосія в Криму, що вживалася в XIII–XV століттях, коли місто належало Генуезькій республіці.

Каламістра — застаріла назва для перукарки або жінки, яка професійно займається укладкою волосся, стрижкою та іншими послугами з догляду за зачіскою.

Каламістра — історична назва професії цирульника або перукаря, який у давні часи не лише стриг та голив, але часто виконував і прості медичні процедури (наприклад, видалення зубів, поставлення п’явок).

1. Мінерал класу силікатів, гідросилікат цинку, що зустрічається у вигляді масивних або землистих агрегатів білого, блакитного або зеленуватого кольору; використовується як цинкова руда.

2. Лікарський препарат у вигляді лосьйону, крему або мазі на основі оксиду цинку та оксиду заліза, що має в’яжучу, протизапальну та підсушуючу дію; застосовується зовнішньо при шкірних захворюваннях (наприклад, при екземі, кропив’янці) або для зняття свербіння від комашиних укусів.

1. Дія за значенням дієслова “каламутити” — робити каламутним, брудним, непрозорим (про рідину).

2. Переносно: викликання замішання, непорядку, сум’яття; внесення розбрату, розладів у щось.

3. Рідко вживане: стан чогось, що стало каламутним, затьмареним.

Каламуть — власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає Чернігівською областю.

Каламуть — власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, на берегах однойменної річки.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

2. (рідко) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Норині, що протікає у Рівненській області.