каламучення

[kɑlɑmut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Хімія) –

    Дія за значенням дієслова “каламутити” — робити каламутним, брудним, непрозорим (про рідину).

  2. (Психологія) –

    Переносно: викликання замішання, непорядку, сум’яття; внесення розбрату, розладів у щось.

  3. (Фізика) –

    Рідко вживане: стан чогось, що стало каламутним, затьмареним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каламучення, р. каламучення, д. каламученню, з. каламучення, о. каламученням, м. каламученні, к. каламучення

Більше записів