Категорія: Ж

Плід дуба, що має яйцеподібну форму, коричневий колір та міститься в мисоподібній чашечці (плюсці).

1. (історичне) Назва одного з найдавніших укріплень (городища) на території Києва, що існувало в V–VIII століттях на Старокиївській горі; археологічна пам’ятка.

2. (історичне, переносне) У літописах — символ давнього княжого Києва, його могутності та слави.

1. Рідкісна застаріла назва для пристрою або посуду, призначеного для пиття, — ковша, черпака або жолобини, з якої п’ють тварини.

2. У переносному значенні — людина, яка багато п’є, пияк.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

2. (заст.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Ірпеня, що протікає через однойменне село.

1. Різновид яблуні з плодами видовженої (жолобчастої) форми, а також плід цієї яблуні.

2. Місцева назва рослини з родини гвоздикових — смілки повзучої (Silene repens).

3. Рідкісна назва для жолобчастої або рифленої деталі, елемента конструкції.

1. Властивість за значенням прикметника “жолобчастий”; наявність жолобів, борозен, заглиблень, що нагадують жолоби.

2. (У ботаніці) Морфологічна ознака пелюсток або чашолистків, які мають заглиблення вздовж центральної осі, що надає їм форму жолоба.

1. Властивість за значенням прикметника “жолобуватий”; наявність жолобів, борозен або подібних до них заглиблень на поверхні чогось.

2. (у геології) Характер поверхні гірських порід, що має численні невеликі, видовжені заглиблення, схожі на жолоби, утворені в результаті ерозії (наприклад, водою або льодовиком).